Суріпиця звичайна (Barbarea vulgaris)

Інші назви: ріпак ярий, Горушка.

Дворічна трав’яниста рослина сімейства Капустяні (Brassicaceae). Має стрижневий корінь. Стебло прямостояче, голе або злегка опушене, у верхній частині гіллясте, висотою 35-70 см. Листя чергове, лировидно-перисті. Прикореневі і нижні стеблові листя — черешкові з 2-4 довгастими бічними частками і великої, серцеподібної біля основи, верхівкової часткою.

Верхні листки сидячі, цілісні, від обернено-яйцевидних до ланцетних, зубчасті по краю. Квітки двостатеві, жовті, четирёхчленние з подвійною оцвітиною, зібрані в кисть, яка на початку цвітіння нерозгалуженими. Тичинок п’ять. Цвіте сурепка в травні — липні. Дозрівання плодів у серпні вересні. Плід представляє собою двостулковий, багатосім’яний, округло-чотиригранний стручок на плодоніжки, косо спрямованої вгору. Насіння овальне, сірувато-коричневі, здавлені, з мелкобугорчатие поверхнею.

Суріпиця звичайна росте на луках, пасовищах, по канавах, біля доріг, як бур’ян на полях. Рослина поширена повсюдно в помірній зоні Європи та Азії, Північної Америки, також Австралії. Сурепка росте на будь-якому грунті, але віддає перевагу помірно вологу. Розмножується насінням.

Збір і заготівля сировини

Для лікарських цілей використовують і заготовляють траву суріпиці звичайної. Заготівлю проводять у період цвітіння. Зібрану траву сушать у тіні, на відкритому повітрі або в приміщенні з нормальною вентиляцією, розклавши тонким шаром на тканині або папері. Зберігають у мішечках з бавовняної тканини, в сухому приміщенні. Термін придатності сировини 1 рік.

Склад рослини: Сурепка містить до 35% жирної олії (в насінні), гірчичне масло, глікозиди, сапоніни, тіоглікозіди, органічні кислоти, аскорбінову кислоту.

Корисні властивості і застосування

Суріпиця звичайна має сечогінну, ранозагоювальну, тонізуючу властивостями. У народній медицині суріпицю використовують для лікування епілепсії, інсульту, паралічу, набряків, чоловічого безпліддя (продукує утворення сперми), а також для підвищення потенції.

Ще сурепка буде корисна при астенічному синдромі, хронічної втоми, як профілактичний засіб гіпо- та авітамінозів. З трави суріпиці звичайної готують і приймають настій. З молодих розеткових листя цієї рослини ранньою весною чи пізньою осінню готують салати.

Також вживають пророщене насіння суріпиці. Пророщене насіння додають у перші страви, посипають ними м’ясні страви та бутерброди.

У тибетській народній медицині раніше маслом з насіння суріпиці лікували проказу. В даний час масло з насіння суріпиці використовують у консервній промисловості і хлібобулочному виробництві. З квіток сурепки виготовляють жовтий барвник для тканин з натурального волокна.

Лікарські форми і дози

Настій трави. 1 столову ложку сухої або свіжої подрібненої трави суріпиці заливають склянкою окропу, настоюють 2 години в закритому посуді. Проціджують, приймають по чверті склянки 4 р. в день, протягом 2-3 тижнів. При необхідності, через 2 тижні перерви проводять другий курс лікування.

Для лікування простатиту. У рівних кількостях беруть насіння суріпиці звичайної, подорожника ланцетоподібного, цибулі чорнушки, петрушки, моркви (дикої або посівної), коріандру. 2 столові ложки цієї суміші насіння необхідно розтерти в ступці, помістити в емальований посуд, залити 500 мл окропу. На водяній бані варити протягом 25-30 хвилин. Потім, закутавши посуд рушником, настоювати 8 годин (можна протягом ночі), процідити.

Приймають 3 рази на день. Перший раз вранці за 30 хвилин до їжі (100 мл); другий раз ввечері (17.00 — 18.00) за 30 хвилин до їжі (100 мл); втретє перед сном (200 мл). Курс лікування 1 місяць, при необхідності через 2 тижні лікування повторюють.